УКРАВТОНОМГАЗ

Резервні котельні та запас палива: Андрій Гевко — про те, як Україні підготуватися до аварій із теплопостачанням

29.09.2026

Теплоенергетичний кластер України запропонував створити резервний фонд теплового обладнання, яке можна оперативно передавати громадам у разі пошкодження інфраструктури. До відповідного меморандуму, за словами віцепрезидента Кластеру Андрія Гевка, вже долучилися 16 виробників. Але обладнання — лише частина проблеми. Навіть резервна котельня не допоможе, якщо для неї не буде палива. Саме тому поряд із мобільними котельнями дедалі актуальнішим стає питання резерву LPG, газгольдерів і можливості швидко переходити на альтернативне паливо.

Про те, як має працювати такий резерв, чому українські виробники готові долучитися до його створення, що заважає громадам переходити на альтернативні види палива та чому бізнес уже цікавиться двопаливними рішеннями, Андрій Гевко розповів у програмі «Автономна енергія» з Олександром Скрипченком.

Андрій Гевко — віцепрезидент громадської спілки «Теплоенергетичний кластер України», експерт із розвитку бізнесу, залучення інвестицій та міжнародного партнерства у сфері енергетики.

Резерв, якого не потрібно шукати після аварії

В основі ініціативи Теплоенергетичного кластеру — проста логіка: після пошкодження об’єкта теплопостачання громада не повинна починати з нуля пошук котельні, пальника чи іншого обладнання. Необхідні потужності мають бути визначені та підготовлені заздалегідь. За словами Андрія Гевка, Кластер звернувся зі своєю пропозицією до уряду, профільного міністерства та Агентства відновлення. Ідея полягає у створенні резервного фонду теплового обладнання.

Сам Гевко наголошує: йдеться не про створення абсолютно нового механізму. У розмові він посилається на постанову Кабінету Міністрів №651, яка, за його словами, вже створює нормативну можливість для такого фонду. Проблема в іншому — на момент інтерв’ю необхідний резерв фактично не був сформований. Тому Кластер запропонував власне бачення того, з чого він має складатися.

Не одна котельня «про запас», а кілька рівнів резерву

Запропонована модель значно ширша за звичайну закупівлю мобільних котелень.

Перший рівень — блочно-модульні котельні типових потужностей. Їх можна використовувати як резерв у разі пошкодження діючих теплових об’єктів.

Другий — аварійні транспортабельні котельні, які можна доставляти безпосередньо до підготовлених точок підключення, якщо виникають проблеми з централізованим теплопостачанням. Такі установки можуть працювати на дизельному паливі або зрідженому газі.

Третя складова — запас обладнання для оперативного ремонту та заміни: котли, пальники та інші критично важливі компоненти, які не доведеться терміново шукати вже після аварії.

Нарешті, Кластер пропонує передбачити автономне обладнання для надзвичайних ситуацій — котли швидкого монтажу, теплові гармати та обладнання, яке можна використовувати у пунктах обігріву.

Фактично йдеться про створення системи швидкого реагування у теплопостачанні: від заміни окремого пальника до розгортання мобільної котельні.

16 виробників готові виготовляти обладнання

Одна з найважливіших деталей розмови — український бізнес уже заявив про готовність долучитися. За словами Андрія Гевка, Кластер підписав меморандум, до якого на момент інтерв’ю приєдналися 16 виробників, готових виготовляти необхідне обладнання у стислі строки.

При цьому Кластер наполягає: пріоритет варто віддавати обладнанню українського виробництва.

Державні та донорські кошти, витрачені на українське обладнання, одночасно працюватимуть на внутрішню економіку: створюватимуть замовлення для підприємств, підтримуватимуть робочі місця та генеруватимуть податкові надходження. Кластер також готовий, за словами Гевка, допомагати із залученням донорського фінансування та комунікацією з міжнародними інституціями.

Ініціативу підтримала Федерація роботодавців, членом якої є Кластер. Були направлені відкриті листи до державних органів, Федерація роботодавців також зверталася до Кабінету Міністрів.

Проте на момент запису програми офіційного зворотного зв’язку на ці звернення, за словами Гевка, ще не було. У персональному спілкуванні з представниками державних органів, зазначає він, розуміння необхідності такого резерву є. Водночас основною перешкодою залишається фінансування. Це важливий момент усієї дискусії: технічне рішення існує, виробники готові, потреба зрозуміла — але між концепцією та реально сформованим резервом залишається питання ресурсів.

А якщо резервна котельня є, але природного газу немає?

Саме тут розмова переходить від резервування обладнання до резервування палива. Адже котельня сама по собі ще не гарантує теплопостачання. Якщо внаслідок пошкодження інфраструктури разом із теплом виникнуть проблеми з подачею природного газу, потрібен другий сценарій.

Тому Кластер не пропонує прив’язувати резервні котельні лише до одного енергоносія. За словами Гевка, можуть використовуватися різні пальники, зокрема рішення для роботи на скрапленому газі — LPG.

Мета — сформувати максимально широкий набір обладнання, який можна передавати громадам залежно від характеру аварії та доступного палива. Це принципова зміна підходу: резервувати потрібно не тільки джерело тепла, але й можливість його роботи на альтернативному паливі.

Бізнес уже запитує двопаливні рішення

Особливо показовою в інтерв’ю стала різниця між бізнесом і комунальним сектором. Гевко зазначає, що приватні компанії розуміють ризики і самі цікавляться комбінованими пальниками та можливістю використання альтернативного палива.

З комунальним сектором ситуація складніша. У закупівлях часто вже існує чітке технічне завдання, в якому можливість роботи на іншому паливі просто не передбачбачена. І це вже не тільки питання обладнання.

Для населення, ОСББ та комунального сектору одним із ключових обмежень залишається вартість енергії. В інтерв’ю Гевко пояснює, що для цих споживачів перехід на LPG може бути економічно складним, тоді як бізнес оцінює таке резервування інакше й активніше готується до альтернативних сценаріїв.

LPG для аварійної котельні: питання не тільки ціни

Окремою темою програми стала можливість використання пропан-бутану для аварійного теплопостачання. На думку Андрія Гевка, LPG може бути хорошим рішенням саме для аварійних транспортабельних котелень.

Одна з найбільш прикладних тез Андрія Гевка стосується підготовки опорних точок для аварійного теплопостачання. Якщо заздалегідь відомо, де у випадку надзвичайної ситуації може працювати мобільна котельня, такі майданчики, на його думку, доцільно завчасно обладнати газгольдерами.

Тобто логіка резервування змінюється.

Не: аварія → пошук котельні → пошук палива → організація зберігання → підключення.

А: підготовлений майданчик → запас палива → точка підключення → доставка мобільної котельні → запуск.

Для аварійної енергетики різниця між цими двома моделями може означати критично важливий час. Саме тут автономне газопостачання перестає бути лише альтернативою мережевому газу і стає елементом інфраструктури резервного теплопостачання.

Електрику вже навчилися резервувати. Наступне питання — тепло

Наприкінці розмови Андрій Гевко сформулював, мабуть, один із найважливіших висновків інтерв’ю.

Підприємства та громади вже багато думають про електропостачання — встановлюють системи накопичення, батареї, сонячні панелі та інші резервні джерела. Але до резервування теплопостачання, за його оцінкою, уваги поки значно менше.

Тому Гевко радить бізнесу та громадам спочатку проаналізувати, що станеться з об’єктом, якщо централізоване тепло перестане працювати.

Наступне питання — чи є резервна теплова потужність. А для тих, у кого резервна котельня вже існує, виникає ще одне: що станеться, якщо не буде подачі природного газу? Саме на цьому рівні з’являється потреба в альтернативному паливі, серед варіантів якого Гевко називає пропан-бутан.

Від резервної котельні — до резервної системи.

Головний практичний висновок цієї розмови полягає в тому, що енергетичний резерв не варто зводити до закупівлі одного агрегату.

Мобільна котельня без підготовленого підключення — неповне рішення. Котельня без резервного палива також залишається залежною. Альтернативне паливо без системи зберігання та подачі не вирішує проблему саме по собі.

Тому резервне теплопостачання варто розглядати як систему: котельня, пальник, паливо, його зберігання, логістика, підготовлена точка підключення та зрозумілий алгоритм запуску. Для бізнесу цей принцип так само актуальний, як і для громад.

І саме тут досвід «УКРАВТОНОМГАЗ» у проєктуванні автономного та резервного газопостачання може бути практично інтегрований у сценарій енергетичної стійкості підприємства: від визначення необхідного запасу LPG і підбору газгольдера до випарного обладнання, регулювання та подачі газу до котельні або технологічного споживача. Не замість основного газопостачання, якщо воно працює стабільно, а як заздалегідь підготовлений другий сценарій.

Дивіться повне інтерв’ю з Андрієм Гевком у програмі «Автономна енергія» на YouTube-каналі «УКРАВТОНОМГАЗ»:

Автономне газопостачання — це найкраща альтернатива природному газу та дизельному паливу. Отримайте безкоштовну консультацію та розрахунок окупності:

Контакти ТОВ “УКРАВТОНОМГАЗ”

Телефон: (067) 433-88-70, (067) 800-79-79

Сайт: https://ukravtonomgaz.ua/

Email: info@ukravtonomgaz.ua

Фейсбук: www.facebook.com/ukravtonomgaz

Youtube: / @ukravtonomgazua