Біржові котирування: Природний газ (ціни за результатами торгів)
Газ як біржовий товар
Чим більше ринок і чим більше суми, якими в ньому оперують, тим більше він потребує вироблення суворих регуляційних механізмів. Одним з них є біржові котирування – фіксація контрактних цін з виведенням середньої ціни в біржових договорах за певний період. У цьому випадку ціна не фіксується на тривалий час – котирування використовується для того, що прив’язати ринкову кон’юнктуру до біржових процесів і дати інформацію про їх вплив на ринок.
Вивчення тарифів на газ для побутових споживачів породжує безліч питань. Наскільки сильно це впливає на розцінки за опалення? Чому так відчутно відрізняються цифри у різних трейдерів? У кого і як вони купують газ? І головне – звідки ці тарифи беруться?
Ми не будемо відмотувати процес до самого початку: видобутку нафтопродуктів, політичній обстановці в світі і макроекономічним процесам. Візьмемо те, що найближче до України.
Де купують і як продають?
Ціни в Європі формують торгові майданчики або хаби: нідерландський, британський, австрійський, німецький. Останній з досліджень найбільше впливає на ціни, що встановлюються українськими трейдерами. До вартості, встановленої європейським хабом, додають ПДВ, вартість зберігання і транспортування (не проти споживачам – це окрема цифра). Великий сегмент перепродажів на українському газовому ринку здійснюється через ProZorro – платформу для аукціонів, що забезпечує напрацьовані алгоритми і загальнодоступність умов.
ЧОМУ ВСЕ БІЛЬШЕ ПІДПРИЄМСТВ ПЕРЕХОДЯТЬ НА ПРОПАН-БУТАН? ДИВІТЬСЯ ВІДЕО ТОВ “УКРАВТОНОМГАЗ”!
Але біржові котирування газу відбуваються також на місцевому рівні. Українська енергетична біржа навіть з невеликими обсягами продажів (особливо, в порівнянні зі згаданими хабами) впливає на формування цін. Тут свій внесок робить «Нафтогаз України», з яким купівля газу «Укргазвидобування» дає можливість тримати ціну нижче більшості облгазів, і він торгує газом якраз на Українській енергетичній біржі.
Опора справедливих тарифів
Для того, щоб ціноутворення стало більш прозорим і діяло за однаковими для всіх правилами, була розроблена формула – велика і громіздка, з багатьма невідомими. Але є три простих показника, від яких залежить кінцевий результат:
- коливання цін на європейських баржах – з основної орієнтацією на німецьку NCG;
- коливання ціни Української енергетичної біржі;
- зростання курсу гривні щодо євро.
Щоб якось стандартизувати обчислення індексу коливання, прийнято брати середню ціну від NCG за останні 20 днів до уточнення початкової ціни в договорі. У зростанні курсу гривні стандартно враховують останні 5 днів. Вага індексу УЕБ в розрахунку майже не відчутний, але не можна упускати фактор біржі, оскільки саме він показує кон’юнктуру місцевого ринку.
Поки що в різниці між областями і сильному завищенні тарифів облгазами ми можемо побачити, що до цін за результатами торгів додаються бізнес-інтереси окремих гравців, монополізація, відсутність конкуренції. Але в майбутньому чітко прописані кореляційні зв’язки між різними показниками зможуть захистити покупців і обмежити постачальників в необгрунтованому формуванні тарифів. Особливе значення це має перед опалювальним сезоном, коли проблема спекуляції стає особливо гострою через необхідної терміновості поставок і неможливості для дрібних закупівельників провести торг на професійному рівні. Також важлива регуляція і в іншу сторони – це нівелює можливість демпінгу компаніями на відкритих торгах.
Роз’яснення для побутових споживачів хоча б елементарних позицій в ціноутворенні і фіксація ціни на рік зробить їх більш захищеними перед місцевими трейдерами.